Подорож до гетьманської резиденції в Батурині

Найближчим часом вирішив відвідати деякі історично значущі місця України: Батурин та Чигирин – це гетьманські резиденції  Івана Мазепи та Богдана Хмельницького часів Гетьманщини, і Холодний Яр –  місце заснування і героїчних боїв Холодноярської Січі, яка воювала з більшовиками під час україно-російської війни в 1919-21 рр.

Перша подорож була в Батурин.

О восьмій ранку я вже був на залізничному вокзалі. Тут сів на швидкісну електричку до Бахмача, а звідти мав їхати автобусом до Батурина. Але в містечку виявилося, що найближчий автобус до Батурина буде тільки через три години. За дорогу до Батурина місцеві таксисти хотіли 85 грн. Я вирішив решту 23 кілометрів проїхати автостопом: спершу їхав з росіянином до московської траси, а там – з молодим хлопцем доїхав до Батурина.

В селі одразу відмітив, що постелений новий асфальт та пішохідні доріжки, а по під дорогу встановлені ліхтарі.

Спершу пішов  в палац Розумовського. За вхід заплатив 30 гривень. На території палацу одразу кидається в очі те, що ще не все дороблено і відреставровано: ландшафт та доріжки території музею і дві бокові будівлі палацу. Напевно, через те, що пан Ющенко пішов з посади президента, а товаришу Таруті будівництво було вже не потрібне в силу політичних кон`юнктур.

Під час екскурсії, яка входить у вартість квитка, розповідь екскурсовода спершу здається штучною і статичною, але потім звикаєш до цього монотонного монологу і продовжуєш відсторонено дивитися різноманітні картини, скульптури і старі меблі 17-19 ст. В будинку гетьмана є певний брак експозицій, який гворить про певну непереконлевість атмосфери повноцінного музею. Щодо самої будівлі, то вона чудово відреставрована.

Далі я пішов до фортеці.  Приємно вразила монолітність майданчику, де розмістилася фортеця, церква (УПЦ МП), музей археології  та пам’ятник гетьманам України. З динаміка на майдані лунають українські народні пісні.

Вхід у фортецю коштує 8 гривень.  На території батуринської цитаделі відбудовано замкову дерев’яну стіну: з центральною в’їзною вежею та з північною і південною баштами. В середині фортеці розміщені дерев’яна церква, гетьманський будиночок в стилі бароко та скарбниця, а також встановлений меморіальний хрест батуринській трагедії, біля оглядового майданчика на річку Сейм. Також є екскурсії, але це вже за додаткову плату.

Після фортеці зайшов в церкву(УПЦ МП). На дверях храму був прикріплений папірець  з написом «Разговаривающим в храме посылаются скорби». Цікаво ким, бо якщо малограмотними московськими попами, то без коментарів про цих «духівників».

Далі пішов до будинку генерального судді Лівобережної України Кочубея. За вхід заплатив 8 грн. Будинок Кочубея побудований в класичному стилі бароко і розміщений в однойменному парку. Музей складається  з трьох кімнат. Далі вам пропонують спуститися в підвал, де була колись в’язниця. В підвалі є дві воскові фігури: в’язня і писаря. На стінах розміщені картинні експозиції катувань.

Додому я вирішив повертатися автостопом. І зробив це досить вдало: на трасі одразу зупинив чоловіка, який їхав в Київ. Додому я повернувся о дев’ятій годині вечора.