І собі прочитала цей роман. На початку так уже довго марудилася, читалося-відкладалося, але десь після сторінки сто п"ятдесятої добряче затягнуло й уже не відпустило:))) Враження бурхливі, ними і собі якось поділюся. Еле щодо "сильних емоцій"... Мене навпаки спантеличило те, як рівно описує автор і звичайні будні перуанців, і політичні катавасії, і любовні переживання. Певно, у цьому й полягає майстерність: передати переживання без вживання всіляких "охів" та "ахів".